При доставлені пакетів на вузол, необхідно щоб ці дані потрапили до конкретної прикладної сутності (Процесу, прикладної програми). Коли на вузлі виконується тільки одна прикладна програма (наприклад, у контролері) дані передаються їй, або системі. Однак сучасні ПТЗ можуть підтримувати одночасне виконання декількох Процесів. Тому необхідно реалізувати доступ до конкретного Процесу. Для цього виділимо такі типи сервісів: - доступ до операційної системи; - доступ до прикладного сервісу; - доступ до програми користувача; - доступ до окремої програмної складової;
Розглянемо приклад. Припустимо в мережі є два
вузли, які представлені двома комп’ютерами (рис.2.15). Клієнтський Процес App1 хоче передати певні дані Процесу App3, а App2 - App4. Якщо дані будуть вставлятися безпосередньо в
пакети/кадри і передаватись з вузла А на вузол Б, то мережна/канальна сутність
не зможе визначити якому з Процесів призначені дані в пакеті/кадрі. Адже на канальному
та мережному рівні вирішується питання доставки даних вузлу, а не конкретній прикладній сутності. Ця задача покладається
на сутність транспортного рівня. Як і на попередніх двох рівнях вона
вирішується за допомогою адресації. В даному випадку адресуються не вузли і не повідомлення, а
прикладні сутності, тобто Процеси-отримувачі та Процеси-відправники. Ці адреси
(точки доступу TPDU) прийнято називати TSAP (Transport Service Access Point – точки
доступу транспортного сервісу), а в ряді протоколів портами (port). Надалі в даному посібнику буде вживатися термін "порт". 
Транспортні протоколи, як і мережні, можуть
надавати декілька типів сервісів: з установкою або без установки з’єднання, з
підтвердженням або без підтверджень. Ці типи сервісів будуть прокоментовані при
розгляді протоколів TCP та UDP (див.
розділ 10). |
Сети > 2.4. Рабочие характеристики (укр) >
